Відділ профілактики та лікування невідкладних станів
Керівник – доктор медичних наук Копиця Микола Павлович
Відділ гострого інфаркту міокарда був заснований в 1991 році на базі відділення реанімації та інтенсивної терапії Інституту терапії за ініціативою директора Інституту академіка Л.Т. Малої, яка була його першим завідувачем. З 2005 р. відділом завідує доктор медичних наук Копиця М.П.
Завдання та функції відділу
Завдання:
- фундаментальне дослідження патогенетичних механізмів гострого коронарного синдрому;
- визначення ролі сучасних біомаркерів в діагностиці, стратифікації ризику та виборі тактики лікування гострого коронарного синдрому;
До операції
- розробка багатофакторної моделі оцінки ризику гострого коронарного сидрому з використанням клінічних, електрофізіологічних та біохімічних показників;
- розробка та широке впровадження в систему практичної охорони здоров'я фармако-інвазивної стратегії лікування гострого інфаркту міокарда;
-визначення високочутливих електрофізіологічних маркерів виникнення раптової серцевої смерті;
Після операції
- розробка персоніфікованих терапевтичних схем запобігання аритмічних ускладнень гострого коронарного синдрому;
- створення багатофакторної моделі для визначення хворих, яким необхідна імплантація кардіовертера-дефібрилятора з метою попередження життєво небезпечних аритмій.
-організація проведення наукових досліджень згідно визначеної тематики;
Співробітники реанімації
- проведення ретельного аналізу одержаних результатів дослідження;
- публікація результатів науково-дослідної роботи у фахових виданнях;
- представлення матеріалів наукових досліджень на науково-практичних конференціях, симпозіумах та конгресах;
- оформлення патентів по результатам проведених досліджень;
- впровадження наукових розробок в практику охорони здоров’я;
- проведення лікувальної роботи у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, а також консультативної роботи в поліклініці інституту.
Співробітники реанімації
- участь співробітників відділу у проведенні санітарно-освітньої роботи з питань профілактики гострого інфаркту міокарда та раптової серцевої смерті.
Вивчення електрофізіологічних, біохімічних та генетичних маркерів раптової серцевої смерті та визначення персоніфікованих способів її профілактики; вивчення патогенетичних механізмів і розробка нових підходів до оптимізації терапії хворих на гострий коронарний синдром шляхом попередження та зменшення міокардіального ушкодження, покращення клінічного перебігу захворювання та профілактики його ускладнень.
- Визначені патогенетичні предиктори ушкодження міокарда, що приводять до прогресуючої серцевої недостатності, шлуночкових порушень ритму, раптової кардіальної смерті, розроблені прогностичні критерії цих ушкоджень та методи медикаментозної корекції.- Проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове наукове обґрунтування ролі запальних маркерів у патогенезі гострого коронарного синдрому. Встановлений взаємозв’язок показників некрозу, запалення і коагуляції, що є основними механізмами гострого коронарного синдрому. - Доведено, що Б-тип натрійуретичного пептиду є раннім маркером діагностики серцевої недостатності у хворих на інфаркт міокарда. Клінічна база відділу – відділення реанімації та інтенсивної терапії (завідуючий кандидат медичних наук Аболмасов О.М.) – має сучасне обладнання, а саме: системи моніторного спостереження за хворими, дефібрилятори, апарати штучної вентиляції легенів, електрокардіографи, контрапульсатор, апарат для ультразвукової діагностики, стрес система з електрокардіографом «Кардіолаб СЕ», апарати Холтерівського моніторингу ЕКГ з визначенням турбулентності серцевого ритму, реографічний комплекс з можливістю оцінки ендотеліальної функції, система для дистанційного прийому ЕКГ, лабораторію.
Проведення операції
З 1993р. під егідою Європейського товариства кардіологів проводились такі дослідження, як EMIP-FR, BIRD, ZOF-07, HERO-2, EXTRACT-TIMI, EPHESUS, ATLAS, ASCEND, ROCKET, IMROVE, ENGAGE та інші. Як результат наукової діяльності відділу опубліковані 4 монографії, 295 наукових статей, отримано 14 патентів України. У відділі захищені 3 докторські та 16 кандидатських дисертацій.
Співробітники відділу: